Еволюція пробіотичної концепції або довгий шлях людства від молочнокислих продуктів до метабіотиків

Пробіотики, пребіотики, молочнокислі бактерії - ці слова точно добре відомі кожному, хто хоч якось стежить за станом свого здоров'я.

Сьогодні цей логічний ряд доповнено ще одним новим терміном - метабіотик. Саме його сучасна наука вважає вершиною в розвитку пробіотичної концепції.

Однак, це зовсім не означає, що такий розвиток тепер припиняється. Навпаки - фахівці та науковці безперервно працюють, намагаючись досягти найкращого результату, тож у майбутньому напевно можна очікувати на нові відкриття в цій галузі.

Як впливає кишковий мікробіом на здоров'я людини?

Ні для кого не секрет, що наш кишечник представлений різноманітними бактеріями - як корисними, так і не дуже. Всі разом вони створюють той самий мікробіом, який унікальний та індивідуальний для кожної людини.

Бактерій у кишечнику величезна кількість - близько 500 різних штамів і десятки трильйонів одиниць.

Кишковий біом істотно впливає на самопочуття і зовнішність людини. Насамперед від нього залежить ваш імунітет, а це - основа всього здоров'я.

Крім того, правильний баланс бактерій впливає і на багато інших систем та органів.

Сучасні дослідження показують, що навіть когнітивні функції мозку і психоемоційний стан людини залежать від різноманітності кишкового біома.

Наші пращури інтуїтивно розуміли це, тому в їхньому раціоні у великій кількості завжди були присутні молочнокислі та ферментовані продукти.

Лікарі й зараз радять вводити їх у свій раціон харчування. Однак, у більшості випадків, все ж таки ніяк не вийде обійтися без спеціальних препаратів, що містять корисні бактерії або їхні метаболіти.

Історія появи пробіотиків у європейській та японській фармакопеї

Багатьом людям може здатися, що пробіотики, які зі свого боку дали поштовх до появи пребіотиків, симбіотиків і метабіотиків, з'явилися порівняно нещодавно - всього кілька десятиліть тому. Насправді їхня історія сягає початку 20 століття.

Першопрохідцем у цій галузі можна вважати Іллю Мечникова, який був мікробіологом і працював в Інституті Пастера в Парижі. Саме він став першим автором гіпотези про корисний вплив молочнокислих бактерій на здоров'я людини і вважав, що їхній дефіцит і дисбаланс можуть прискорити старіння.

На думку Мечникова, кожній людині потрібно вживати кисломолочні продукти з лактобацилами для поліпшення роботи кишківника і всього організму.

Після Мечникова, тема кишкового біома і пробіотиків «підхоплюється» і активно досліджується і європейськими вченими, а пробіотики широко і успішно застосовуються для лікування кишкових розладів.

Цьому сприяло й відкриття штаму Escherichia coli Nissle, яке здійснив у 1917 р. Альфред Ніссле.

Ця бактерія була антагоністом багатьох шкідливих (патогенних) штамів, тому була незамінна в пробіотичній терапії.

На ринку в цей час з'являються перший пробіотичний препарат Біфідумбактерин.

Сьогодні клас пробіотичних препаратів налічує десятки аптечних варіантів, серед яких «на слуху» у споживачів Ентерожерміна, Лінекс, БіоГая (Bio Gaia) та безліч інших.

Паралельно з Європою, тема пробіотиків активно розвивалася і в Японії.

Так, наприклад, компанія B&S, яка є розробником відомого в усьому світі Лактіса (LACTIS), була заснована ще 1905 року і має більш ніж столітню історію.

Потрібно згадати і вченого Мінору Широту, який виділив бактерію Lactobacillus casei Shirota. Це призвело до появи в 1930-х роках першого масового комерційного комерційного пробіотичного продукту харчування - напою Якуруто (або Якульт), який став дуже популярним не тільки в Японії, а й у багатьох інших країнах.

Згодом, захоплення темою пробіотиків у Японії стало основою не тільки японської фармакопеї, а й харчової промисловості.

У 70-х роках 20 століття на японському ринку з'явилися перші продукти харчування з додаванням пробіотиків. Згодом, були навіть введені спеціальні стандарти для таких продуктів під назвою FOSHU (Foods for Specified Health Uses).

Сьогодні з упевненістю можна стверджувати, що пробіотична тема або пробіотична складова в системі харчування японців є їхнім стилем життя.

Таким чином, саме Японія стала найактивнішою країною у світі не лише з погляду вивчення різноманітних пробіотичних культур, а й їхнього впровадження в повсякденне життя людей.

Овочі та фрукти - незамінне джерело клітковини для поліпшення якості кишкового мікробіома

Сьогодні навіть маленькі діти знають, що їсти овочі та фрукти - це корисно. Звісно, насамперед тому, що вони містять багато цінних вітамінів та мікроелементів.

Однак, овочі та фрукти корисні ще й тим, що вони багаті харчовими волокнами, відомими також як клітковина. Ці харчові волокна бувають двох типів: розчинні та нерозчинні.

Нерозчинні проходять через кишечник у незміненому вигляді, тим самим покращуючи його перистальтику.

Розчинні (або ферментовані) волокна також широко відомі як пребіотична клітковина або пребіотики. Здебільшого - це цукри, такі як фруктоолігосахариди, галактоолігосахариди і стійкий крохмаль.

Ці цукри не перетравлюються нашими травними ферментами підшлункової залози, проте є чудовою «їжею» для корисних (пробіотичних) бактерій.

Саме клітковиною «харчуються» корисні для нас пробіотичні бактерії, тож постійна присутність клітковини в раціоні людини є обов'язковою умовою для успішного розмноження та існування в кишечнику корисної мікробіоти.

Синбіотики або пробіотики з пребіотиками «в одній таблетці»

Якщо людина регулярно вживає лише пробіотики, це не гарантує того, що вони надовго затримаються в кишківнику і будуть його успішно колонізувати.

Шанси на це суттєво зростають, якщо одночасно з пробіотиками вживати в їжу продукти, які багаті на клітковину. Однак виконати таку умову - не завжди можливо.

Саме тому у 80-90-х роках 20 століття японські вчені активно шукали шляхи, щоб поєднати пробіотики та пребіотики в одному привабливому для споживачів комерційному продукті.

Результатом їхньої роботи стала поява на ринку синбіотиків (або симбіотиків), які містять у своєму складі як пробіотичні бактерії, так і «їжу» для них.

Однак, на цьому розвиток пробіотичної концепції не зупинився...

Метабіотики як вершина еволюції пробіотичної концепції

Мікробіом у нашому кишечнику не тільки дуже різноманітний, а й дуже індивідуальний.

Подібно до відбитка пальців, мікробіотичний профіль є унікальним і неповторним для кожної людини.

У сучасних, особливо в аптечних пробіотичних препаратах використовуються типові штами бактерій, а їхній перелік - вельми обмежений.

Саме тому, приймаючи той чи інший аптечний пробіотичний засіб, ви ніколи не можете бути впевненими в тому, що використовувані в них штами приживуться у вас успішно і надовго.

Звісно, шкоди таке «лікування» не принесе, але й користь буде мінімальною.

Проблема з «приживлюваністю» різних пробіотичних штамів стала двигуном для того, щоб шукати шляхи її вирішення.

Свого часу великі надії покладалися на лабораторний аналіз «біотикограма», який показував поточний стан і бактеріальний профіль кишківника.

Однак він був і досі залишається дорогим, забір матеріалу для дослідження є мало приємною процедурою, а результати не дають повної картини.

Так з'явилася ідея метабіотиків, яка стала справді революційною, оскільки враховувала індивідуальні особливості людини.

Метабіотики - це пробіотичні метаболіти або продукти життєдіяльності пробіотичних бактерій.

Вживаючи їх, ви не намагаєтеся заселити в кишківник живі бактерії, а створюєте сприятливі умови для вашої облігатної мікрофлори і нестерпні умови для існування патогенної.

За допомогою метабіотиків у кишечнику відбувається так званий процес саморегуляції з урахуванням вашого індивідуального мікробіотичного профілю.

Метабіотиків на комерційному ринку не так вже й багато. З популярних аптечних варіантів, які «на слуху», можна назвати Хілак Форте.

Без сумнівів, лідером на ринку сьогодні є японський LACTIS, який сміливо можна назвати одним із найкращих продуктів у класі метабіотиків.

Розвиток пробіотичної концепції: чого чекати в найближчому майбутньому?

Оскільки важливість кишкового мікробіома вже неодноразово доведена, немає підстав думати, що метабіотики - це вінець розвитку пробіотичної концепції та теорії.

Судячи з останніх досліджень у цій галузі, можна стверджувати, що основний фокус так і залишиться на персоналізованих пробіотичних рішеннях. Тобто розробка нових продуктів передбачає виключно індивідуальний підхід.

Також привертає особливу увагу покоління нових генетично модифікованих пробіотиків і метабіотиків. Вважається, що вони мають суттєвий потенціал для подальшого розвитку пробіотичної концепції, оскільки діятимуть більш цілеспрямовано.

Однак, при цьому слід враховувати й можливі комерційні ризики, які є типовими для генної інженерії, оскільки в цьому випадку виникає проблема сприйняття генетично модифікованих організмів сучасним суспільством.